Online моделювання
Бізнес-архітектури |
|
 Новини
Статті
|
Акції
Події
|
|
 |
Оцінювання процесів життєвого циклу
1. Еталонна модель оцінювання
Оцінювання процесів ЖЦ може знадобитися для того, щоб:
- оцінити стан процесів розробки з метою їх подальшого вдосконалення;
- встановити відповідність власних процесів організації певним вимогам.
Оцінювання процесів ЖЦ у цей час регламентується стандартом ISO/IEC 15504:1998.
Стандарт пропонує двоетапну модель оцінювання. На першому етапі встановлюється відповідність оцінюваного процесу певним вимогам, зафіксованим в еталонній моделі цього процесу, а потім визначається, наскільки точно він організований, стійкий і керований.
Еталонний процес ЖЦ визначений у стандарті ISO/IEC 12207 . Кожен процес в еталонній моделі описується у вигляді формулювання цілі (призначення) процесу й переліку тверджень, що констатують відмінні риси успішного здійснюваного процесу. По тому, чи володіє процес цими особливостями, судять про те, що процес виконує дії, які вважаються нормою.
Вимірювання процесів у проекті (по їхніх діях і конкретних наробітках) створює першу міру у двовимірній моделі оцінювання. Вона використовується для підтвердження того, що оцінюваний процес існує й досягає результату. Однак факт досягнення процесом кінцевого результату ще не свідчить про те, що він не пущений на «самоплив».
Друга міра моделі оцінювання використовується для вимірювання властивостей (атрибутів) процесу, що визначають потужність керуючої складової процесу - керівної практики. Її називають мірою потужності процесу, що характеризує ступінь, у якій керівну практику можна вважати здійсненою.
У стандарті ISO/IEC 15504 виділені 9 атрибутів потужності процесу на 6 рівнях потужності (зрілості) процесу.
Коротка характеристика рівнів потужності (зрілості) процесу:
- рівень 0. Незавершений процес. Відбувається провал при виконанні процесу або збій у досягненні його цілей - немає або дуже мало робочих продуктів або результатів процесу, які свідчать про те, що процес виконується.
- рівень 1. Виконуваний процес. Призначення процесу в цілому досягається. Співробітники організації визнають, що діяльність (відповідну до призначення процесу) потрібно здійснювати. Існує загальна домовленість про те, що ця діяльність здійснюється так, як потрібно, і тоді, коли потрібно. Робочі продукти процесу ідентифіковані, і по них можна судити про досягнення його цілей. Результати процесу можуть не бути заздалегідь строго заплановані;
- рівень 2. Керований процес. Робочі продукти виробляються відповідно до встановлених процедур. Процес планується й контролюється. Робочі продукти погоджені з певними стандартами й вимогами. Основна відмінність від рівня виконуваного процесу полягає в тому, що хід процесу тепер приводить до випуску робочих продуктів, що повністю відповідають вимогам до якості в межах заданих строків і ресурсів;
- рівень 3. Сталий процес. Існує базове визначення процесу, розроблене з урахуванням провідних принципів і передової практики програмної інженерії, що забезпечує досягнення гарних результатів при його належному використанні. Базовий процес інституалізуеться (впроваджується) в організації. Далі він адаптується до умов певного проекту («настроюється» на конкретні робочі продукти, строки й т.д.). Для реалізації адаптованого процесу, представленого своїм визначенням, виділяються всі необхідні ресурси. Основна відмінність від рівня керованого процесу полягає в тому, що процес на рівні сталого процесу використовує базовий процес як такий, котрий дійсно здатний досягти результатів, властивих базовому процесу, і є гарантією досягнення результатів;
- рівень 4. Передбачуваний процес. Виконання процесу на практиці відбувається в умовах постійного кількісного контролю досягнення цілей базового процесу. Продукти й ресурси процесу детально вимірюються, а результати вимірюваньзбираються й аналізуються. Це дозволяє ефективно керувати процесом, пророкувати його стан в ході ЖЦ, а також оцінювати якість продуктів у кількісному вирахуванні. Основна відмінність від рівня сталого процесу полягає в тому, що адаптований процес виконується постійно й завжди можна пророчити, на якому етапі виконання він буде перебувати в певний момент часу;
- рівень 5. Процес, що оптимізується. Виконання процесу оптимізується відповідно до поточних й майбутніх виробничих цілях організації. Існують кількісні цільові показники економічної ефективності й продуктивності виконання процесу. Встановлено зворотний зв'язок у процесі, завдяки якому здійснюється постійний моніторинг відповідності процесу цілям організації і його поліпшення. Процес, що оптимізується припускає вирішення завдань пілотування (апробації нових ідей і технологій) і модернізації (зміни) неефективних дій для досягнення певних цілей або показників. Основна відмінність від рівня передбачуваного процесу полягає в тому, що не тільки діючий адаптований процес, але й базовий процес організації динамічно змінюються й поліпшуються з метою ефективного досягнення поточних і майбутніх виробничих цілей.
Еволюція потужності будь-якого процесу відображується на його властивостях (атрибутах).
Атрибут процесу описує деякий аспект загальної можливості керування й удосконалювання процесу.
Певна множина атрибутів характеризує рівень потужності процесу, причому кожний наступний рівень потужності включає не тільки атрибути, властиві процесу на даному рівні, але й атрибути процесу для всіх попередніх рівнів (таблиця 1). Спільно ці атрибути вказують на основний приріст потужності управління процесом.
Таблиця.1. Атрибути потужності процесу
| Рівень потужності |
Атрибут |
Визначення атрибута |
| 1. Виконуваний процес |
АП 1.1 Виконуваність процесу |
Ступінь, у якому процес досягає результатів процесу шляхом перетворення вхідних робочих продуктів, що ідентифікуються на вихідні робочі продукти, що ідентифікуються. |
| 2. Керований процес |
АП 2.1 Керованість виконанням |
Ступінь, у якому виконання процесу направляється на виробіток робочих продуктів, що відповідають установленим цільовим показникам процесу (параметрам управління). |
| АП 2.2 Керованість робочими продуктами |
Ступінь, у якому виконання процесу направляється на створення таких робочих продуктів, які належним чином документовані й верифіковані. |
| 3. Сталий процес |
АП 3.1 Визначеність |
Ступінь, у якому виконання процесу використовує визначення процесу (засноване на базовому) для досягнення результатів процесу. |
| АП 3.2 Використовуваністьресурсів |
Ступінь, в якому процес використовує ресурси, що є в наявності (наприклад, трудові ресурси й інфраструктуру процесу), виділені для розгортання процесу. |
| 4. Передбачуваний процес |
АП 4.1 Вимірність |
Ступінь, у якому цілі й міри продукту й процесу використовуються для того, щоб гарантувати, що виконання процесу сприяє досягненню поставлених перед ним цілей. |
| АП 4.2 Контрольованість виконання |
Ступінь, у якому процес контролюється (завдяки збору, аналізу й використанню мір продукту й процесу), що забезпечує коригування його виконання для досягнення певних цілей (щодо продукту й процесу). |
| 5. Процес, що ідентифікується |
АП 5.1 Контрольованість модифікації |
Ступінь, у якому зміни у визначенні, керуванні й виконанні процесу перебувають під постійним контролем у контексті досягнення відповідних виробничих цілей організації. |
| АП 5.2 Безперервність удосконалення |
Ступінь, у якому зміни в процесі ідентифікуються й впроваджуються таким чином, що є гарантія безперервного вдосконалення, яке сприяє досягненню відповідних виробничих цілей організації. |
|
Найперший атрибут АП 1.1 - виконуваність процесу - характеризує не стільки потужність процесу, скільки його наявність, а всі інші - ступінь управління процесом в різних аспектах його виконання.
Для кожного атрибута існують рейтинги досягнення - «повністю», «істотно», «частково», «не досягнутий» - у певному контексті досягнення конкретної поставленої цілі оцінювання (малюнок 1).
| Не досягнутий |
Частково досягнутий |
Істотно досягнутий |
Повністю досягнутий |
| (Н) |
(Ч) " |
(І) |
(П) |
| 0%-15% |
50% |
85% |
100% |
|
Рис.1. Еталонна шкала рейтингів атрибутів процесу
Оцінювання процесів завжди повинне проводитися з урахуванням певного контексту оцінювання - адже для одних цілей оцінювані процеси можуть бути придатні, для інших - ні. Описана тут двовимірна модель оцінювання є еталонною моделлю й не може бути безпосередньо застосована для оцінювання, оскільки не існує «універсального» контексту оцінювання (не ясно, по яких саме показниках проводити оцінювання).
2. Сумісна модель оцінювання
По-перше, вона повинна охоплювати, принаймні, ті процеси, які потрібно оцінювати (один або декілька).
По-друге, у ній повинні бути докладно описані конкретні практичні прийоми, які забезпечують досягнення призначення процесу й зазначених в еталонній моделі результатів процесу. Вони називаються базовими практичними прийомами.
По-третє, повинні бути чітко визначені робочі продукти, які існують на вході процесу або з'являються на його виході.
Рис.2. Сумісна модель оцінювання
По-четверте, в описі цих робочих продуктів повинні вказуватися характеристики, по яких можна буде оцінювати кожний робочий продукт.
Крім того, у цій же сумісній моделі повинні бути уточнені описи атрибутів процесу, що задовольняють наступним вимогам.
По-перше, повинні бути зазначені конкретні практичні прийоми керування процесом.
По-друге, для кожного прийому керування повинні вказуватися характеристики його виконання (по яких можна судити про наявність управління), характеристики ресурсів і інфраструктури (застосовувані методи, інструменти), а також ті процеси, з якими може асоціюватися даний прийом керування.
3. Етапи процесу оцінювання
У стандарті ISO 12207 організаційний процес «оцінювання процесу» визначений як компонент процесу «удосконалення процесу». Його призначення «полягає в тому, щоб визначити ступінь, у якому базові процеси ЖЦ в організації вносять вклад у досягнення її виробничих цілей, і допомогти організації зосередитися на проблемі безперервного вдосконаленя процесу. У результаті успішного здійснення процесу:
- з'явиться ефективний метод оцінювання процесу, призначений для визначення здатності організації й виробничих процесів у ній виробляти продукти й послуги, що відповідають цілям;
- стануть зрозумілими відносні достоїнства й недоліки базових процесів ЖЦ організації;
- будуть зберігатися й супроводжуватися ретельно підготовлені й доступні для використання обліковозвітні документи оцінювання;
- перевірки базових процесів організації будуть проводитися через належні проміжки часу з метою забезпечення їхньої постійної придатності й ефективності у ракурсі результатів оцінювання».
Відповідно до ISO 15504-3 процес оцінювання повинен включати наступні етапи й види діяльності:
Планування
Для проведення оцінювання розробляється й документується план, що визначає необхідні вхідні дані, виконувані дії при проведенні оцінювання, ресурси й час, виділюваний для виконання цих дій, склад і обов'язки оцінювачів, критерії для перевірки виконання вимог до оцінювання, опис продуктів, оцінювання яких заплановано.
Збір даних
Кожен процес, обраний для оцінювання, оцінюється на підставі об'єктивних відомостей про його атрибути. Щоб забезпечити підстави для верифікації рейтингів, об'єктивні відомості, що підтримують думку оцінювача про рейтинги атрибута процесу, протоколюються й зберігаються.
| Процес |
Рівні потужності процесу |
| Атрибути процесу |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| АП 1.1 |
Виконуваність процесу |
І/П |
П |
П |
п |
П |
| АП 2.1 |
Керування виконанням |
|
І/П |
п |
п |
п |
| АП 2.2 |
Керування робочими продуктами |
|
І/П |
п |
п |
п |
| АП 3.1 |
Визначеність |
|
|
І/П |
п |
п |
| АП 3.2 |
Використовуваність ресурсів |
|
|
І/П |
п |
п |
| АП 4.1 |
Вимірність |
|
|
|
І/П |
п |
| АП 4.2 |
Контроль виконання |
|
|
|
І/П |
п |
| АП 5.1 |
Контроль модифікації |
|
|
|
|
І/П |
| АП 5.2 |
Безперервність удосконалення |
|
|
|
|
І/П |
| |
Профіль |
|
Рис.3. Рейтинги рівня потужності
Валідація даних
Всі зібрані дані, необхідні для охоплення сфери оцінювання, перевіряються й затверджуються.
Визначення рейтингу процесу
На підставі затверджених даних кожному атрибуту процесу присвоюється оцінений рейтинг. Множина рейтингів атрибута процесу протоколюється як профіль потужності процесу для певного організаційного підрозділу ( рисунок 3).
Якщо оцінений рейтинг збігається з цільовим - робиться висновок про те, що за відповідним аспектом керування проблемами з процесом бути не повинно. Якщо є розбіжності - висновок про те, що існує ризик не досягти цілі процесу через нечіткість керування процесом (рисунок 4).
Атрибути процесу
| Процес |
|
1.1 |
2.1 |
2.2 |
3.1 |
3.2 |
4.1 |
4.2 |
5.1 |
5.2 |
| Виявлення вимог |
Цільовий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Оцінений |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Підтримка споживача |
Цільовий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Оцінений |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Проектування ПЗ |
Цільовий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Оцінений |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Побудова ПЗ |
Цільовий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Оцінений |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Випробування ПЗ |
Цільовий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Оцінений |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 4. Цільова потужність разом з оціненою потужністю
Для того, щоб оцінити розбіжності по кожному атрибуту і по сукупності атрибутів, що становлять потужність процесу в цілому, стандарт ISO/IEC 15504 пропонує відповідні таблиці (таблиця 2 і таблиця 3).
Таблиця 2. Розбіжність по атрибуту процесу
| Цільовий рейтинг |
Оцінений рейтинг |
Розбіжність по атрибуту |
| Повністю досягнутий |
Повністю досягнутий |
Немає |
| Істотно досягнутий |
Мале |
| Частково досягнутий |
Велике |
| Не досягнутий |
Велике |
| Істотно досягнутий |
Повністю досягнутий |
Немає |
| Істотно досягнутий |
Немає |
| Частково досягнутий |
Велике |
| Не досягнутий |
Велике |
|
|
Таблиця 3. Розбіжність на рівні потужності
| Кількість розбіжностей атрибутів процесу |
Розбіжність на рівні потужності |
| Немає великих або малих розбіжностей |
Немає |
| Тільки малі розбіжності |
Незначне |
| Єдина, але велика розбіжність на рівні потужності з 2 по 5 |
Значне |
| Єдина, але велика розбіжність на рівні потужності 1 або більше однієї великої розбіжності на рівні потужності з 2 по 5 |
Істотне |
|
Чим вище розбіжність у цільовій і оціненій потужності, тим більше ймовірність того, що процес нестійкий і може не відповідати тим цілям, для яких його хочуть застосувати.
З іншого боку, чим на більш низькому рівні потужності перебуває процес, і чим більше величина розбіжності цільової й очікуваної потужності, тим більшими можуть бути втрати, пов'язані з тим, що процес не буде ефективний у досягненні тих цілей, для яких він обраний (малюнок 5).
Величина розбіжності на рівні потужності
| Розміщення розбіжності на рівні потужності (вплив) |
Немає |
Незначна |
Значна |
Істотна |
| Що оптимізується |
Ризику не виявлено |
Низький ризик |
Низький ризик |
Низький ризик |
| Передбачуваний |
Ризику не виявлено |
Низький ризик |
Низький ризик |
Середній ризик |
| Сталий |
Ризику не виявлено |
Низький ризик |
Середній ризик |
Середній ризик |
| Керований |
Ризику не виявлено |
Середній ризик |
Середній ризик |
Високий ризик |
| Виконуваний |
Ризику не виявлено |
Середній ризик |
Високий ризик |
Високий ризик |
|
Рис.5. Повний процесо-орієнтований ризик
Як видно на рисунку 5, якщо оцінюваний процес перебуває на високому рівні потужності (перший рядок матриці), невеликі відхилення в потужності не так уже й страшні, ризик невеликий.
Складання звіту
Звіт про результати оцінювання містить опис вхідних даних для оцінювання, зібраних об'єктивних даних, використаного підходу до оцінювання, а також множину профілів потужності процесів (по одному для кожного оціненого процесу). Після завершення процесу оцінювання цей звіт направляється ініціаторові оцінювання. |
